механізм —
[меихан’ізм] -му, м. (на) -м'і
Орфоепічний словник української мови
механізм —
-у, ч. 1》 Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. Вантажопідіймальні механізми — пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
механізм —
МЕХАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось – і механізм станув [став] (І.
Словник української мови у 20 томах
механізм —
механі́зм (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) 1. Пристрій (сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух. 2. Сукупність проміжних станів або процесів будь-яких явищ.
Словник іншомовних слів Мельничука
механізм —
Система з'єднаних між собою деталей машин, які можуть виконувати певні рухи завдяки споживанню механічної енергії; важільний, кривошипний, кулачковий, клиновий, храповий та ін.
Універсальний словник-енциклопедія
механізм —
МЕХАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось — і механізм станув (Фр.
Словник української мови в 11 томах
механізм —
рос. механизм 1. Пристрій, прилад, що здійснює ряд певних механічних виробничих операцій. 2. Сукупність процесів, прийомів, методів, підходів. Здійснення певних дій задля досягнення мети.
Eкономічна енциклопедія