механізм

Система з'єднаних між собою деталей машин, які можуть виконувати певні рухи завдяки споживанню механічної енергії; важільний, кривошипний, кулачковий, клиновий, храповий та ін.

Значення в інших словниках

1. механізм — механі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. механізм — (невеличкий) прилад, пристрій; (великий) машина; (державний) система, устрій; (війни) механіка; (мислення) процес; (реакції) X. перебіг.  Словник синонімів Караванського
3. механізм — [меихан’ізм] -му, м. (на) -м'і  Орфоепічний словник української мови
4. механізм — -у, ч. 1》 Пристрій, що передає або перетворює рух. || Те саме, що машина. Вантажопідіймальні механізми — пристрої, машини, транспортні засоби, що здійснюють переміщення, транспортування вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. механізм — МЕХАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось – і механізм станув [став] (І.  Словник української мови у 20 томах
6. механізм — механі́зм (від грец. μηχανή – знаряддя, пристрій) 1. Пристрій (сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух. 2. Сукупність проміжних станів або процесів будь-яких явищ.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. механізм — Механі́зм, -му, -мові; -ні́зми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. механізм — МЕХАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Пристрій, що передає або перетворює рух. Майстра завели до [величезного] годинника, отворили [відчинили] дверці до механізму, він ввіткнув туди два пальці, пошпортав щось — і механізм станув (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. механізм — рос. механизм 1. Пристрій, прилад, що здійснює ряд певних механічних виробничих операцій. 2. Сукупність процесів, прийомів, методів, підходів. Здійснення певних дій задля досягнення мети.  Eкономічна енциклопедія