механік —
меха́нік іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
механік —
-а, ч. 1》 Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2》 Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
механік —
МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
механік —
меха́нік вул. хитрун (ст) ◊ меха́нік бу́льки́ но́сом пуска́ти знев. нероба, ледар (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
механік —
МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285).
Словник української мови в 11 томах