механік

меха́нік вул. хитрун (ст)

◊ меха́нік бу́льки́ но́сом пуска́ти знев. нероба, ледар (ст)

Значення в інших словниках

1. механік — меха́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. механік — -а, ч. 1》 Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2》 Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. механік — Меха́нік, -ка; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285).  Словник української мови в 11 томах