механік

меха́нік вул. хитрун (ст)

меха́нік бу́льки́ но́сом пуска́ти знев. нероба, ледар (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механік — меха́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. механік — -а, ч. 1》 Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2》 Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. механік — Меха́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285). Словник української мови в 11 томах