механік

МЕХА́НІК, а, ч.

1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.).

Механік за освітою;

// Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.).

Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина).

2. Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх.

В залу увійшли два французи сахаровари [цукровари], за ними слідком прийшли два поляки з канцелярії, якийсь старий кавалер, товстий німець Монтаг і механік англічанин [англієць] (І. Нечуй-Левицький);

Зінька поспішала до машинного відділу, де працював механіком батько разом з своїм помічником Єгором Шульгою (А. Шиян);

Головний механік корабля бере артилеристів у своє розпорядження, коли треба підняти або опустити в машинний відділ важку деталь (Д. Ткач);

* У порівн. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з біса мудро, і він уже сам, як той механік, міг збагнути – і на зір, і на слух – всю цю машинерію (О. Гончар);

// Той, хто керує роботою деяких машин і механізмів, веде машину.

Механік за стіною пускає апарата .. На екрані миготять шматки чергових знімань якоїсь режисерської групи (Ю. Яновський);

Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум'я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (О. Гончар).