механік
меха́нік
-а, ч.
1》 Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою.
|| Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.).
2》 Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх.
|| Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- механік — меха́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- механік — меха́нік вул. хитрун (ст) ◊ меха́нік бу́льки́ но́сом пуска́ти знев. нероба, ледар (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- механік — Меха́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285). Словник української мови в 11 томах