механіка

меха́ніка

-и, ж.

1》 Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами.

Небесна механіка — розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл.

2》 Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для розв'язання практичних завдань. Будівельна механіка.

3》 перен., розм. Складна прихована будова чого-небудь.

|| Про хитро замаскований учинок, справу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

механіка — меха́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
механіка — П. будова, структура; (взаємин) закуліси, кухня, підклад, механізм. Словник синонімів Караванського
механіка — МЕХА́НІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Словник української мови у 20 томах
механіка — меха́ніка (від грец. μηχανική – наука про машини) наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. М. складається з статики, кінематики і динаміки. Словник іншомовних слів Мельничука
механіка — Наука, яка займається рухом, рівновагою та взаємодією (внаслідок якої змінюється рух і відбувається деформація) тіл; класична, ньютонівська м. спирається на 3 закони Ньютона і досліджує рух макроскопічних тіл; квантова... Універсальний словник-енциклопедія
механіка — Меха́ніка, -ки, -ці; -ніки, -нік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
механіка — МЕХА́НІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Словник української мови в 11 томах