механіка
МЕХА́НІКА, и, ж.
1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами.
Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Слово "механіка" походить від грецького слова "механе", що означає машина або пристрій (Фізика, І, 1957, 9);
Закон механіки говорить, що дія рівна протидії (Ленін, 9, 1949, 39).
Небе́сна меха́ніка — розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл.
Закон всесвітнього тяжіння прояснює особливості руху Місяця і планет, які притягуються одне до одного. Ці проблеми вивчає небесна механіка, яка завдяки математичним працям астрономів набула високої досконалості (Наука.., 6, 1964, 50).
2. Галузь техніки, що застосовує закони про рух і сили для розв’язання практичних завдань.
— Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзигарі на баштах (Коцюб., III, 1956, 10);
Скільки радощів материнському серцю від того, що він добре вчиться, що вчителі його хвалять, кажуть, що в нього є математичні здібності, а те, що в нього є нахил до всякої механіки, до радіотехніки, це вона й сама знає (Гончар, Тронка, 1963, 86);
Будівельна механіка.
3. перен., розм. Складна прихована будова чого-небудь.
— Забажаєш пізнати внутрішню структуру, так сказати, механіку твору, потім складники, з яких його скомпоновано (Фр., III, 1950, 36);
// Про хитро замаскований учинок, справу.
— А начальника лабораторії навіщо заарештували? От уже знайшли кандидатуру. Механіка цієї справи мені цілком ясна, мене саму Малахов взяти не наважився, так на тому начальникові окошилося (Собко, Справа.., 1959, 112).
Значення в інших словниках
- механіка — меха́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- механіка — П. будова, структура; (взаємин) закуліси, кухня, підклад, механізм. Словник синонімів Караванського
- механіка — -и, ж. 1》 Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Небесна механіка — розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- механіка — МЕХА́НІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Словник української мови у 20 томах
- механіка — меха́ніка (від грец. μηχανική – наука про машини) наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. М. складається з статики, кінематики і динаміки. Словник іншомовних слів Мельничука
- механіка — Наука, яка займається рухом, рівновагою та взаємодією (внаслідок якої змінюється рух і відбувається деформація) тіл; класична, ньютонівська м. спирається на 3 закони Ньютона і досліджує рух макроскопічних тіл; квантова... Універсальний словник-енциклопедія
- механіка — Меха́ніка, -ки, -ці; -ніки, -нік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)