механіка

Значення в інших словниках

1. механіка — меха́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. механіка — -и, ж. 1》 Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Небесна механіка — розділ астрономії, який вивчає рух небесних тіл; самий рух небесних тіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. механіка — МЕХА́НІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Словник української мови у 20 томах
4. механіка — меха́ніка (від грец. μηχανική – наука про машини) наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. М. складається з статики, кінематики і динаміки. Словник іншомовних слів Мельничука
5. механіка — Наука, яка займається рухом, рівновагою та взаємодією (внаслідок якої змінюється рух і відбувається деформація) тіл; класична, ньютонівська м. спирається на 3 закони Ньютона і досліджує рух макроскопічних тіл; квантова... Універсальний словник-енциклопедія
6. механіка — Меха́ніка, -ки, -ці; -ніки, -нік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. механіка — МЕХА́НІКА, и, ж. 1. Наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механічні рухи вивчаються в розділі фізики, що називається механікою. Словник української мови в 11 томах