механік
МЕХА́НІК, а, ч.
1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.).
Механік за освітою;
// Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.).
Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (Тич., II, 1957, 285).
2. Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх.
В залу увійшли два французи сахаровари, за ними слідком прийшли два поляки з канцелярії, якийсь старий кавалер, товстий німець Монтаг і механік англічанин [англієць] (Н.-Лев., III, 1956, 233);
Зінька поспішала до машинного відділу, де працював механіком батько разом з своїм помічником Єгором Шульгою (Шиян, Баланда, 1957, 20);
Головний механік корабля бере артилеристів у своє розпорядження, коли треба підняти або опустити в машинний відділ важку деталь (Ткач, Крута хвиля, 1956, 120);
*У порівн. Бойові порядки військ з усіма пасами до них, з усіма трибками і гвинтиками зараз сприймалися Хомою як одне нерозривне ціле, побудоване з біса мудро, і він уже сам, як той механік, міг збагнути — і на зір, і на слух — всю цю машинерію (Гончар, III, 1959, 413);
// Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину.
Механік за стіною пускає апарата.. На екрані миготять шматки чергових знімань якоїсь режисерської групи (Ю. Янов., II, 1958, 36);
Механік-водій давав повний вперед, збиваючи полум’я зустрічним вітром і надіючись випорснути з вогняного мішка (Гончар, III, 1959, 279).
Значення в інших словниках
- механік — меха́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- механік — -а, ч. 1》 Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою. || Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). 2》 Той, хто стежить за роботою машин і механізмів, лагодить їх. || Той, хто управляє роботою деяких машин і механізмів, веде машину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- механік — МЕХА́НІК, а, ч. 1. Фахівець із механіки (у 1, 2 знач.). Механік за освітою; // Той, хто займається питаннями механіки (у 1, 2 знач.). Ти [Леонардо да Вінчі] не тільки художник, а ще й інженер, архітектор, механік (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- механік — меха́нік вул. хитрун (ст) ◊ меха́нік бу́льки́ но́сом пуска́ти знев. нероба, ледар (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- механік — Меха́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)