мобілізувати —
мобілізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
мобілізувати —
(до армії) прикликати, св. призивати; (сили) напружувати, приводити у стан поготівлі <�готовости>; (ресурси) призбирувати; мобілізовувати.
Словник синонімів Караванського
мобілізувати —
[моб'іл'ізуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
мобілізувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь. 2》 перен. Приводити до активного стану для успішного виконання якого-небудь завдання, для досягнення якоїсь мети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мобілізувати —
МОБІЛІЗУВА́ТИ див. мобілізо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
мобілізувати —
ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИ іст.; МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). — Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К.
Словник синонімів української мови
мобілізувати —
МОБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь. Мене мобілізували у військо (Вас., Незібр. тв., 1941, 196); Вони всі вирішили мобілізувати міські резерви (Ю. Янов., І, 1958, 210). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах