мобілізувати
МОБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь.
Мене мобілізували у військо (Вас., Незібр. тв., 1941, 196);
Вони всі вирішили мобілізувати міські резерви (Ю. Янов., І, 1958, 210).
2. перен. Приводити до активного стану для успішного виконання якого-небудь завдання, для досягнення якоїсь мети.
Народ мобілізує всі свої сили, всю богатирську енергію на нові подвиги в труді (Рад. Укр., 31.1 1959, 1);
*Образно. — Думки розбігаються, і ти не можеш їх мобілізувати (Донч., V, 1957, 333).
Словник української мови (СУМ-11)