мобілізувати
МОБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь.
Мене мобілізували у військо (Вас., Незібр. тв., 1941, 196);
Вони всі вирішили мобілізувати міські резерви (Ю. Янов., І, 1958, 210).
2. перен. Приводити до активного стану для успішного виконання якого-небудь завдання, для досягнення якоїсь мети.
Народ мобілізує всі свої сили, всю богатирську енергію на нові подвиги в труді (Рад. Укр., 31.1 1959, 1);
*Образно. — Думки розбігаються, і ти не можеш їх мобілізувати (Донч., V, 1957, 333).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобілізувати — мобілізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- мобілізувати — (до армії) прикликати, св. призивати; (сили) напружувати, приводити у стан поготівлі <�готовости>; (ресурси) призбирувати; мобілізовувати. Словник синонімів Караванського
- мобілізувати — [моб'іл'ізуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- мобілізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь. 2》 перен. Приводити до активного стану для успішного виконання якого-небудь завдання, для досягнення якоїсь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мобілізувати — Покликати, покликати, викликати, викликати, повикликати, скликати, скликати, поскликати Словник чужослів Павло Штепа
- мобілізувати — МОБІЛІЗУВА́ТИ див. мобілізо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- мобілізувати — ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИ іст.; МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). — Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К. Словник синонімів української мови
- мобілізувати — Мобілізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)