мобілізувати

Значення в інших словниках

1. мобілізувати — мобілізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мобілізувати — (до армії) прикликати, св. призивати; (сили) напружувати, приводити у стан поготівлі <�готовости>; (ресурси) призбирувати; мобілізовувати. Словник синонімів Караванського
3. мобілізувати — [моб'іл'ізуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
4. мобілізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь. 2》 перен. Приводити до активного стану для успішного виконання якого-небудь завдання, для досягнення якоїсь мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мобілізувати — МОБІЛІЗУВА́ТИ див. мобілізо́вувати. Словник української мови у 20 томах
6. мобілізувати — ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИ іст.; МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). — Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К. Словник синонімів української мови
7. мобілізувати — Мобілізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мобілізувати — МОБІЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Провадити мобілізацію кого-, чого-небудь. Мене мобілізували у військо (Вас., Незібр. тв., 1941, 196); Вони всі вирішили мобілізувати міські резерви (Ю. Янов., І, 1958, 210). 2. перен. Словник української мови в 11 томах