могучий

Могу́чий, -ча, -че; -гу́чі, -чих

Значення в інших словниках

1. могучий — див. сильний  Словник синонімів Вусика
2. могучий — -а, -е, заст., уроч. Могутній. || у знач. ім. могучий, -чого, ч. Той, хто має велику владу, силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. могучий — 1. могутній, можний, вельможний, владний, всевладний, потужний, сильний, всесильний, див. мошний, омніпотент 2. це хто може (зробити)  Словник чужослів Павло Штепа
4. могучий — МОГУ́ЧИЙ, а, е, заст., уроч. Могутній. Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (І. Франко); Вірші Кобзареві могучі .. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі!...  Словник української мови у 20 томах
5. могучий — МОГУ́ЧИЙ, а, е, ааст., уроч. Могутній. Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (Фр., III, 1950, 228); Вірші Кобзареві могучі.. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі!...  Словник української мови в 11 томах
6. могучий — Могучий, могущий, -а, -е Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.  Словник української мови Грінченка