могучий

МОГУ́ЧИЙ, а, е, заст., уроч.

Могутній.

Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (І. Франко);

Вірші Кобзареві могучі .. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі! (Панас Мирний);

Стояв задуманий, могучий [Б. Хмельницький], Дивився в далеч голубу (Д. Павличко);

Хвилі кипучі, Вітри могучі, Вас я благаю, – Грудь облегчіте, Вість принесіте З рідного краю (П. Гулак-Артемовський);

Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! (П. Тичина);

// у знач. ім. могу́чий, чого, ч. Той, хто має велику владу, силу.

Не завидуй могучому, Бо той заставляє (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. могучий — див. сильний  Словник синонімів Вусика
2. могучий — -а, -е, заст., уроч. Могутній. || у знач. ім. могучий, -чого, ч. Той, хто має велику владу, силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. могучий — 1. могутній, можний, вельможний, владний, всевладний, потужний, сильний, всесильний, див. мошний, омніпотент 2. це хто може (зробити)  Словник чужослів Павло Штепа
4. могучий — Могу́чий, -ча, -че; -гу́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. могучий — МОГУ́ЧИЙ, а, е, ааст., уроч. Могутній. Не за горами, не за бескидами, а таки в нашім краю був колись великий та могучий цар, що звався Лев (Фр., III, 1950, 228); Вірші Кобзареві могучі.. Перелив ти [М. Лисенко] у пісні співучі!...  Словник української мови в 11 томах
6. могучий — Могучий, могущий, -а, -е Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.  Словник української мови Грінченка