монарх —
мона́рх іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
монарх —
Самодержець або самовладець <�цар, король, цісар, імператор>, а. богдохан <св. богдихан>, мікадо, хан, шах, падишах, султан, каган, неґус, фараон.
Словник синонімів Караванського
монарх —
[монарх] -ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хие, -х'іў
Орфоепічний словник української мови
монарх —
-а, ч. Єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
монарх —
МОНА́РХ, а, ч. Єдиновладний глава держави (король, цар, імператор і т. ін.). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха (П. Кочура); * У порівн. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (В.
Словник української мови у 20 томах
монарх —
мона́рх (від грец. μόναρχος – самодержець) спадкоємний глава держави в монархії.
Словник іншомовних слів Мельничука
монарх —
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн.
Словник синонімів української мови
монарх —
МОНА́РХ, а, ч. Єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.). В період революції 1848— 1849 рр. не тільки європейські монархи, але й європейські буржуа вважали російське втручання єдиним порятунком проти пролетаріату...
Словник української мови в 11 томах
монарх —
Монарх, -ха, монарха, -хи м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
Словник української мови Грінченка