морфологія —
морфоло́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
морфологія —
[морфолог'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
морфологія —
-ї, ж. 1》 Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. || Будова та форма організмів, речовин і т. ін. Еволюційна морфологія — розділ морфології, що вивчає закономірності формоутворення живих організмів у процесі філогенезу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
морфологія —
(грам.) словосклад
Словник чужослів Павло Штепа
морфологія —
МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (з навч. літ.); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
морфологія —
морфоло́гія (від морфо... і ...логія) 1. Наука про закономірності будови й процесів формоутворення тваринних і рослинних організмів у їх індивідуальному та історичному розвитку.
Словник іншомовних слів Мельничука
морфологія —
Розділ граматики, що вивчає систему механізмів мови, які забезпечують побудову та розуміння її словоформ.
Універсальний словник-енциклопедія
морфологія —
МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (Підручник дезинф., 1953, 153); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін.
Словник української мови в 11 томах