морфологія

Розділ граматики, що вивчає систему механізмів мови, які забезпечують побудову та розуміння її словоформ.

Значення в інших словниках

1. морфологія — морфоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. морфологія — [морфолог'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. морфологія — -ї, ж. 1》 Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. || Будова та форма організмів, речовин і т. ін. Еволюційна морфологія — розділ морфології, що вивчає закономірності формоутворення живих організмів у процесі філогенезу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. морфологія — (грам.) словосклад  Словник чужослів Павло Штепа
5. морфологія — МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (з навч. літ.); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. морфологія — морфоло́гія (від морфо... і ...логія) 1. Наука про закономірності будови й процесів формоутворення тваринних і рослинних організмів у їх індивідуальному та історичному розвитку.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. морфологія — Морфоло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. морфологія — МОРФОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про будову та форму організмів, речовин і т. ін. Морфологією називають науку, яка займається вивченням будови організмів, тобто їх зовнішньої форми (Підручник дезинф., 1953, 153); // Будова та форма організмів, речовин і т. ін.  Словник української мови в 11 томах