морфонологія

1. звукова (фонемна) будова морфем певної мови; 2. розділ мовознавства, який вивчає і описує фонологічні та граматичні закономірності, пов'язані з утворенням різних фонетичних (фонологічних) форм морфеми.

Значення в інших словниках

1. морфонологія — морфоноло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. морфонологія — -ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає зв'язки морфології та фонетики, звукову будову морфем залежно від їхніх взаємозв'язків у різних словах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. морфонологія — МОРФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Розділ мовознавства, що сформувався на перетині морфології та фонології і вивчає фонемну структуру морфем. Для того розділу науки про мову, в якому досліджуються явища, що стоять на межі між фонологією й морфологією, в свій час запропоновано назву морфонологія (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. морфонологія — морфоноло́гія [від мор(фологія) і фонологія] розділ мовознавства, що вивчає зв’язки морфології і фонетики, звукову будову морфем, залежно від їх взаємозв’язків у різних словах.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. морфонологія — МОРФОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. Розділ мовознавства, що вивчає зв’язки морфології і фонетики, звукову будову морфем залежно від їх взаємозв’язків у різних словах.  Словник української мови в 11 томах