мостивий —
мости́вий прикметник арх.
Орфографічний словник української мови
мостивий —
р., вельможний, іменитий, знатний, з. значний; ЯК ЗВ. милостивий.
Словник синонімів Караванського
мостивий —
-а, -е, заст. Вельможний, іменитий, знатний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мостивий —
МОСТИ́ВИЙ, а, е, заст. Вельможний, іменитий, знатний. Чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими [панами], у Білій Церкві замирив..? (з думи); [Чалий:] Та краще жить з вовками в лісі, аніж з мостивими панами на слободах! (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови у 20 томах
мостивий —
ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
мостивий —
МОСТИ́ВИЙ, а, е, заст. Вельможний, іменитий, знатний. Чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими [панами], у Білій Церкві замирив..? (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах
мостивий —
Мостивий, -а, -е 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Словник української мови Грінченка