мостивий
МОСТИ́ВИЙ, а, е, заст.
Вельможний, іменитий, знатний.
Чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими [панами], у Білій Церкві замирив..? (з думи);
[Чалий:] Та краще жить з вовками в лісі, аніж з мостивими панами на слободах! (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)