мундштук —
[мунджштук] -ука, м. (на) -уц'і/-уку, мн. -уки, -ук'іў
Орфоепічний словник української мови
мундштук —
-ука, ч. 1》 Трубочка, за допомогою якої курять цигарки. || Частина люльки, яку курець бере в рот. || Частина цигаркової гільзи з цупкого (компактного) паперу. 2》 Деталь духового музичного інструмента, яку під час гри беруть у рот або прикладають до губ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мундштук —
Сисак, цибух, (музич.) губник
Словник чужослів Павло Штепа
мундштук —
(від нім. Mund — рот і Stuck — шматок) — деталь духових інструментів, призначена для видобування звуку, для чого виконавець притискає М. до губ або бере в рот, вдуваючи через М. повітря і завдяки цьому видобуваючи звук.
Словник-довідник музичних термінів
мундштук —
МУНДШТУ́К, а́, ч. 1. Трубочка, за допомогою якої курять цигарки. Майстри артілі “Гуцульщина” виробляли такі предмети-дрібнички, як пудрениці, портсигари, шкатулки, мундштуки та ін. (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
мундштук —
мундшту́к (нім. Mundstuck, від Mund – рот і Stuck – шматок) 1. Частина цигаркової гільзи; трубочка, в яку вставляють сигарету. 2. Губна частина духового музичного інструмента. 3. Вудила для управління верховим конем. 4. тех.
Словник іншомовних слів Мельничука
мундштук —
ВУДИ́ЛА мн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІ заст.; МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем).
Словник синонімів української мови
мундштук —
МУНДШТУ́К, а, ч. 1. Трубочка, за допомогою якої курять цигарки. Майстри [артілі "Гуцульщина"] виробляли такі предмети-дрібнички, як пудрениці, портсигари, шкатулки, мундштуки та ін. (Матеріали з ет-ногр.., 1956, 4); Суходол..
Словник української мови в 11 томах