мінея —
міне́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
Мінея —
Церковно-богослужбова книга, що містить змінні частини богослужінь нерухомих церковних свят на кожен день місяця окремо
Словник церковно-обрядової термінології
мінея —
-ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мінея —
МІНЕ́Я, ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Т. Шевченко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
мінея —
МІНЕ́Я, ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Шевч., І, 1951, 144); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах