мінея

МІНЕ́Я, ї, ж.

Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця.

Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Т. Шевченко);

* У порівн. Побачивши Мар'яна, вони замовкли, конторник втупив окуляри і носа в якусь велику, наче мінея, книгу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. мінея — міне́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. Мінея — Церковно-богослужбова книга, що містить змінні частини богослужінь нерухомих церковних свят на кожен день місяця окремо  Словник церковно-обрядової термінології
3. мінея — -ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мінея — Міне́я, -не́ї; -не́ї, -не́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мінея — МІНЕ́Я, ї, ж. Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця. Бувало, в неділю, закривши мінею, По чарці з сусідом випивши тієї, Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину (Шевч., І, 1951, 144); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах