мірило

Міри́ло, -ла, -лу; -ри́ла, -ри́л

Значення в інших словниках

1. мірило — міри́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мірило — Критерій, міра, еталон, о. пробний камінь, р. мірка; (на мапі) маштаб.  Словник синонімів Караванського
3. мірило — -а, с., книжн. 1》 Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Мірило часу. 2》 перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь; критерій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мірило — МІРИ́ЛО, а, с., книжн. 1. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Мірило часу. 2. перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь; критерій. Література .. се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило (І. Франко); Праця є мірилом людської гідності (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах
5. мірило — КРИТЕ́РІЙ (підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось), МІРИ́ЛО, ЕТАЛО́Н книжн. (зразок для порівнювання чогось). Ні фантастичність...  Словник синонімів української мови
6. мірило — МІРИ́ЛО, а, с., книжн. 1. Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. Мірило часу. 2. перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь; критерій.  Словник української мови в 11 томах