місіонер —
місіоне́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
місіонер —
див. ПРОПОВІДНИК.
Словник синонімів Караванського
місіонер —
-а, ч. Проповідник, якого посилає церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
місіонер —
Проповідач, світич, див. культуртрегер
Словник чужослів Павло Штепа
місіонер —
МІСІОНЕ́Р, а, ч. Проповідник, якого посилає церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри...
Словник української мови у 20 томах
місіонер —
місіоне́р (франц. missionnaire, від лат. missio – посилка, відправлення) особа, надіслана певною церквою для релігійної пропаганди серед іновірців.
Словник іншомовних слів Мельничука
місіонер —
ПРОПОВІ́ДНИК (той, хто проповідує, виголошує проповідь, поширює якесь віровчення); ПРОМО́ВЕЦЬ церк. (церковний оратор); ПРОРО́К (за релігійними уявленнями — проповідник волі Божої); МІСІОНЕ́Р (той, хто проповідує серед людей іншої віри).
Словник синонімів української мови
місіонер —
МІСІОНЕ́Р, а, ч. Проповідник, якого посилає церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри...
Словник української мови в 11 томах
місіонер —
рос. миссионер торговий працівник, якому необов'язково чи заборонено приймати замовлення, але чий обов'язок полягає у створенні позитивного образу торгової чи товарної марки фірми, у формуванні попиту...
Eкономічна енциклопедія