міхур

Міху́р, -ра́; -хурі́, -рі́в

Значення в інших словниках

1. міхур — міху́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. міхур — -а, ч. 1》 Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. || Мішечок або інші вироби, виготовлені з тканини такого органа деяких тварин. 2》 діал. Пухир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міхур — МІХУ́Р, а́, ч. 1. Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. міхур — міху́р: ◊ наду́тий як міху́р → надутий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. міхур — МІХУ́Р (порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якоюсь рідиною), ПУХИ́Р. Якісь старигани, забувши про склероз, холестерин, ожиріння й одуріння, забувши про вставні зуби й вирізані шлунки та жовчні міхурі, їдять неймовірно жадібно...  Словник синонімів української мови
6. міхур — МІХУ́Р, а, ч. 1. Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зерн. боб. культ.  Словник української мови в 11 томах