Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

міцніти

Міцні́ти, -ні́ю, -ні́єш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. міцніти — міцні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. міцніти — Міцнішати, дужчати, зміцнюватися, жм. кріпшати, о. набиратися сили <�сил>, вбиватися в пір'я, обростати пір'ям.  Словник синонімів Караванського
  3. міцніти — -ію, -ієш, недок. Ставати міцним, сильним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міцніти — МІЦНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати міцним, сильним. З роками теплокровні росли й міцніли, а славне плем'я ящерів-велетнів дрібнішало й вимирало (з наук. літ.); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С.  Словник української мови у 20 томах
  5. міцніти — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. міцніти — МІЦНІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати міцним, сильним. Робітничий клас не гине, а росте, міцніє, мужніє, згуртовується, освічується і загартовується в боротьбі (Біогр. Леніна, 1955, 123); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (Криж., Під зорями..  Словник української мови в 11 томах
  7. міцніти — Міцні́ти, -ні́ю, -єш гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній. К. Іов.  Словник української мови Грінченка