навчителька

Навчи́телька, -льки, -льці; навчи́тельки́, -тельок, -телькам

Значення в інших словниках

1. навчителька — НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Учителька. – Схопився раненько, зараз миється! прилизується до дзеркальця, каже: “Треба йти до барині, чи до тієї навчительки” (І. Нечуй-Левицький); Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. навчителька — НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Учителька. Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Март., Тв., 1954, 299).  Словник української мови в 11 томах
3. навчителька — Навчи́телька, -ки ж. Учительница. Левиц. І. 277.  Словник української мови Грінченка