навчителька
НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.
Учителька.
– Схопився раненько, зараз миється! прилизується до дзеркальця, каже: “Треба йти до барині, чи до тієї навчительки” (І. Нечуй-Левицький);
Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Л. Мартович);
Доки віку твого, не забудеш мене, як не забула і я своєї навчительки (Валерій Шевчук);
Довготелеса молода навчителька .. , схиливши голову набік, поблажливо дивилася на мої пошуки (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)