навчитель

НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст.

Учитель.

Лишень старшим школярам дозволяють деколи пан навчитель дзвонити (Б. Лепкий);

Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою, навчителем, проповідником на майданах (П. Тичина);

Присутні, мов по команді, відповідають різноголосим гудом, силкуючись достоту виговорити так, як каже навчитель (С. Добровольський);

Вони [в'язні] розучували багато нових [пісень], маючи за диригента й навчителя Миколу, що, здавалось, знав їх незчисленну кількість (І. Багряний);

– Я знаходжу багато відради як педагог, навчитель музики й співів (І. Пільгук).

Значення в інших словниках

1. навчитель — навчи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. навчитель — Напутник, направник, зст. ментор, метр, св. наставник; ЗСТ. учитель.  Словник синонімів Караванського
3. навчитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М.  Словник синонімів української мови
4. навчитель — Навчи́тель, -ля, -леві; навчи́телі́, -лі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Я встиг розпитати у чоловіка, що їх навчитель молодий іще чоловік, живе сам (Фр., IV, 1950, 281); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою...  Словник української мови в 11 томах
6. навчитель — Навчитель, -ля м. Учитель.  Словник української мови Грінченка