Напутник, направник, зст. ментор, метр, св. наставник; ЗСТ. учитель.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
навчитель —
навчи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
навчитель —
НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Лишень старшим школярам дозволяють деколи пан навчитель дзвонити (Б. Лепкий); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою, навчителем...
Словник української мови у 20 томах
навчитель —
УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М.
Словник синонімів української мови
навчитель —
НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Я встиг розпитати у чоловіка, що їх навчитель молодий іще чоловік, живе сам (Фр., IV, 1950, 281); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою...
Словник української мови в 11 томах
навчитель —
Навчитель, -ля м. Учитель.
Словник української мови Грінченка