навчитель
НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст.
Учитель.
Лишень старшим школярам дозволяють деколи пан навчитель дзвонити (Б. Лепкий);
Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою, навчителем, проповідником на майданах (П. Тичина);
Присутні, мов по команді, відповідають різноголосим гудом, силкуючись достоту виговорити так, як каже навчитель (С. Добровольський);
Вони [в'язні] розучували багато нових [пісень], маючи за диригента й навчителя Миколу, що, здавалось, знав їх незчисленну кількість (І. Багряний);
– Я знаходжу багато відради як педагог, навчитель музики й співів (І. Пільгук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навчитель — навчи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- навчитель — Напутник, направник, зст. ментор, метр, св. наставник; ЗСТ. учитель. Словник синонімів Караванського
- навчитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Словник синонімів української мови
- навчитель — Навчи́тель, -ля, -леві; навчи́телі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Я встиг розпитати у чоловіка, що їх навчитель молодий іще чоловік, живе сам (Фр., IV, 1950, 281); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою... Словник української мови в 11 томах
- навчитель — Навчитель, -ля м. Учитель. Словник української мови Грінченка