1. Словник української мови Грінченка

навчитель

Навчитель, -ля

м. Учитель.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчитель — навчи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. навчитель — Напутник, направник, зст. ментор, метр, св. наставник; ЗСТ. учитель. Словник синонімів Караванського
  3. навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Лишень старшим школярам дозволяють деколи пан навчитель дзвонити (Б. Лепкий); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою, навчителем... Словник української мови у 20 томах
  4. навчитель — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Словник синонімів української мови
  5. навчитель — Навчи́тель, -ля, -леві; навчи́телі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Я встиг розпитати у чоловіка, що їх навчитель молодий іще чоловік, живе сам (Фр., IV, 1950, 281); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою... Словник української мови в 11 томах