навчитель

УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; — Моя дочка Анеля, — говорить пан Адам. — Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль — мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). — Пор. 1. вихова́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчитель — навчи́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. навчитель — Напутник, направник, зст. ментор, метр, св. наставник; ЗСТ. учитель. Словник синонімів Караванського
  3. навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Лишень старшим школярам дозволяють деколи пан навчитель дзвонити (Б. Лепкий); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою, навчителем... Словник української мови у 20 томах
  4. навчитель — Навчи́тель, -ля, -леві; навчи́телі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. навчитель — НАВЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Учитель. Я встиг розпитати у чоловіка, що їх навчитель молодий іще чоловік, живе сам (Фр., IV, 1950, 281); Він [Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем, музикою... Словник української мови в 11 томах
  6. навчитель — Навчитель, -ля м. Учитель. Словник української мови Грінченка