навченість
НА́ВЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до навча́тися.
Головний воєвода знову завагався в навченості воїв та обох дружин (І. Білик);
Навченість являє собою сукупність інтелектуальних властивостей людини, від яких залежить продуктивність будь-якої діяльності (з навч. літ.);
Висока навченість сприяє більш інтенсивному розумовому розвиткові (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me