навченість

НА́ВЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до навча́тися.

Головний воєвода знову завагався в навченості воїв та обох дружин (І. Білик);

Навченість являє собою сукупність інтелектуальних властивостей людини, від яких залежить продуктивність будь-якої діяльності (з навч. літ.);

Висока навченість сприяє більш інтенсивному розумовому розвиткові (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me