навчений

НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до навчи́ти, научи́ти.

Був то чоловік бувалий, досвідчений, знав кілька мов, усякому ділу навчений (Б. Лепкий);

Кілька пар гармат з навченими самим Наливайком пушкарями завершили похід десь аж на ранок (Іван Ле);

Еней научений був добре, – Розвідник справжній був Еней (С. Воскрекасенко);

Він боявся посіяти в її душі підозру, боявся зійти за одного з тих благодійників, яких, навчені життям люди, обходять десятою дорогою (М. Руденко);

Скоро вже кожен третій у Парижі називатиме себе художником. Коли нічому не навчений і ні до чого не здібний – іди в художники (М. Слабошпицький);

// на́вчено, безос. пред.

Чого там панночки нашої не навчено! а найбільш .. людей туманити! (Марко Вовчок);

– Коли ми по тюрмах гинемо, на ешафот ідемо.., – вона нам поміч дає. Птиця оця – наша робітнича мрія .. Її горем нашим навчено (Ю. Яновський);

Довелося замкнути гостинну хату і покласти ключ за зелену віконницю, як було навчено його напередодні (О. Гончар);

// у знач. ім. на́вчений, ного, ч.; на́вчена, ної, ж. Той або та, кого навчили.

Учену сватати навченому шкода; Та і такому жить з ученого біда (П. Куліш).

◇ (1) На́вчений гірки́м до́свідом – який набув знань, навиків і т. ін. на основі пережитого.

Якби не була научена досвідом гірким, то знов би розсипалась в гірких фразах (Леся Українка);

Навчена гірким досвідом, вона, чітко вимовляючи німецькі слова, спитала, де можна бачити начальника (А. Хижняк);

Навчені гірким досвідом перших поколінь, багато Конорів приховували правду про себе навіть від найближчих людей, якщо вони не належали до їхнього роду (О. Авраменко).