навчений
НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навчи́ти, научи́ти.
Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність (Кобр., Вибр., 1954, 90);
Кілька пар гармат з навченими самим Наливайком пушкарями завершили похід десь аж на ранок (Ле, Наливайко, 1957, 195);
Він боявся посіяти в її душі підозру, боявся зійти за одного з тих благодійників, яких, навчені життям люди, обходять десятою дорогою (Руд., Остання шабля, 1959, 71);
Еней научений був добре, — Розвідник справжній був Еней (Воскр., Подивись.., 1962, 97);
// на́вчено, безос. присудк. сл.
Чого там панночки нашої не навчено! а найбільш, бачця, людей туманити! (Вовчок, І, 1955, 105);
— Коли ми по тюрмах гинемо, на ешафот ідемо.., — вона нам поміч дає. Птиця оця — наша робітнича мрія.. її горем нашим навчено (Ю. Янов., І, 1954, 7).
На́вчений до́свідом чого — який набув знань, навиків у житті, на практиці.
Навчені досвідом минулої осені, німці прикладуть усіх сил, щоб не допустити до саботажу весняної кампанії (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 80);
На́вчений гірки́м досвідом — який набув знань, навиків і т. ін. на основі пережитого.
Навчена гірким досвідом, вона, чітко вимовляючи німецькі слова, спитала, де можна бачити начальника (Хижняк, Тамара, 1959, 71).
Значення в інших словниках
- навчений — на́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- навчений — див. бувалий Словник синонімів Вусика
- навчений — [наўчеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- навчений — научений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навчити, научити. || навчено, безос. присудк. сл. Навчений досвідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навчений — НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навчи́ти, научи́ти. Був то чоловік бувалий, досвідчений, знав кілька мов, усякому ділу навчений (Б. Словник української мови у 20 томах
- навчений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
- навчений — На́вчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навчений — Навче́ний, -а, -е Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений. Словник української мови Грінченка