1. Орфоепічний словник української мови

навчений

на́вчений

[наўчеинией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчений — на́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. навчений — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  3. навчений — научений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навчити, научити. || навчено, безос. присудк. сл. Навчений досвідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навчений — НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навчи́ти, научи́ти. Був то чоловік бувалий, досвідчений, знав кілька мов, усякому ділу навчений (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. навчений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
  6. навчений — На́вчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навчений — НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навчи́ти, научи́ти. Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. навчений — Навче́ний, -а, -е Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений. Словник української мови Грінченка