навчаючий
НАВЧА́ЮЧИЙ, НАУЧА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до навча́ти, науча́ти.
— Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом (Н.-Лев., II, 1956, 284);
Для програмованого навчання використовуються навчаючі машини (Наука.., 9, 1964, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навчаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до навчати. Великий тлумачний словник сучасної мови