навчаючий

навча́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до навчати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчаючий — НАВЧА́ЮЧИЙ, НАУЧА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до навча́ти, науча́ти. — Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом (Н.-Лев., II, 1956, 284); Для програмованого навчання використовуються навчаючі машини (Наука.., 9, 1964, 20). Словник української мови в 11 томах