навчатися

навча́тися

і научатися, -аюся, -аєшся, недок., навчитися, -чуся, -чишся і научитися, -учуся, -учишся, док., без додатка, чого, рідко чому або з інфін.

Набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось.

|| Бути учнем, студентом і т. ін.

|| чого, з інфін., з спол. сл. Набувати навиків, досвіду, вміння що-небудь робити.

|| на чому. Оволодівати знаннями, досвідом з урахуванням досягнень і недоліків минулого.

|| Виховувати, виробляти в собі які-небудь якості, риси, уміння і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчатися — (набувати певних знань, практики) учитися, привчатися, навикати. Словник синонімів Полюги
  2. навчатися — навча́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. навчатися — [наўчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. навчатися — НАВЧА́ТИСЯ, НАУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, НАУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., чого, рідко чому і без дод. або з інфін. Здобувати знання, вивчати, опановувати щось, вчитися. Словник української мови у 20 томах
  5. навчатися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  6. навчатися — НАВЧА́ТИСЯ і НАУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВЧИТИСЯ, чу́ся, чи́шся і НАУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., без додатка, чого, рідко чому або з інфін. Набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось. Словник української мови в 11 томах