навчатися

НАВЧА́ТИСЯ, НАУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, НАУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., чого, рідко чому і без дод. або з інфін.

Здобувати знання, вивчати, опановувати щось, вчитися.

– Ми, грішні люди, вік свій навчаємось, а проте і ми не до краю розумні кладемось у домовину (Марко Вовчок);

Я розповідала йому .. про те, як я навчалась співати циганські романси і танцювати на столі (Леся Українка);

Не дуріте самі себе. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко);

Підріс Юрасик, пішов у школу. Навчався легко і радісно (О. Бердник);

Ми навчаємося у другу змiну. Перед тими, хто навчається у першу змiну, ми маємо багато переваг (В. Нестайко);

// чому або із спол. сл. Переймати чийсь досвід, вчитися у кого-небудь.

Добре, ведіть, показуйте. Нехай стара мати Навчаєть, як дітей тих Нових доглядати (Т. Шевченко);

Сіверська навчалася в Шевчика під час спільно проведених судових розглядів державності мислення і почування – науці, яку дають не університети, а роки і люди (В. Дрозд);

// з інфін. Набувати навиків в чомусь, уміння що-небудь робити.

Ой, шануйте, поважайте Рiднесеньку мову, I навчайтесь розмовляти Своїм рiдним словом (С. Воробкевич);

– Живу, – нахмурився Леонід. – Запальнички навчився робити, а Власівна продає (О. Гончар);

Дуже швидко юнак збагнув, що не так просто мислити, що треба навчитися володіти думкою, як дитина навчається ходити або пташеня літати у небі (О. Бердник);

12-літній Михайлик навчиться кіньми трелювати ліс (з газ.);

// чого, чому і без дод. Виховувати, виробляти в собі які-небудь якості, риси, уміння і т. ін.

[Сербин:] Чарівниці не родяться, а навчаються, живучи на світі (С. Васильченко);

[Антоніо:] Я бачу, ви навчилися покори, як справжній пуританин (Леся Українка);

Важко дихаючи, Данило кидав гнівні слова. – Перекажи.., нехай він навчиться чемності... (А. Хижняк);

До пустельників приставали молоді учні, котрі й слугували їм і навчались премудрощів святого письма (Ю. Винничук);

// на чому. Збагачуватися знаннями, досвідом з урахуванням досягнень і недоліків минулого, ставати мудрішим.

Наша культура, мистецтво, література і, зокрема, поезія, навчаючись на великих традиціях і зразках минулого, ввібрала в себе .. все краще, цінне, дороге людському серцю (А. Малишко);

Доки він навчався у спеціальній школі, майбутнє здавалося сторінками захоплюючого роману (О. Бердник).

(1) Навча́тися (вчи́тися) / навчи́тися му́зики – вчитися грати на музичних інструментах.

[Маклена:] Це в сорок третьому номері. Там і вчора о цій порі грали. Там панночка хоч музики навчається (М. Куліш);

З його дочкою Ольгою Леся познайомилася ще в Києві, де вони разом навчалися музики (М. Олійник).