навчителька

НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.

Учителька.

– Схопився раненько, зараз миється! прилизується до дзеркальця, каже: “Треба йти до барині, чи до тієї навчительки” (І. Нечуй-Левицький);

Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Л. Мартович);

Доки віку твого, не забудеш мене, як не забула і я своєї навчительки (Валерій Шевчук);

Довготелеса молода навчителька .. , схиливши голову набік, поблажливо дивилася на мої пошуки (О. Шугай).