1. Словник української мови в 11 томах

навчителька

НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Учителька.

Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Март., Тв., 1954, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчителька — НАВЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Учителька. – Схопився раненько, зараз миється! прилизується до дзеркальця, каже: “Треба йти до барині, чи до тієї навчительки” (І. Нечуй-Левицький); Батькові ж сказав [Славко], що це навчителька французької мови (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. навчителька — Навчи́телька, -льки, -льці; навчи́тельки́, -тельок, -телькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. навчителька — Навчи́телька, -ки ж. Учительница. Левиц. І. 277. Словник української мови Грінченка