наглість —
на́глість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
наглість —
На́глість. Нагальність, невідкладність. Навівши ще кілька таких горендальних практик при виборах в Галичині і назвавши причиною всіх тих злочинів графа Потоцкого, звернув ся бесідник з апельом до парляменту, щоби признав наглість справи...
Українська літературна мова на Буковині
наглість —
-лості, ж. Абстр. ім. до наглий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наглість —
НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий 5. – Мене вразила ваша нахабність і наглість, – сказала Саня (І. Нечуй-Левицький); – Подуати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається! (О. Гончар); Він трохи припухає від такої геть не романтичної наглості (І. Карпа).
Словник української мови у 20 томах
наглість —
НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий. — Мене вразила ваша нахабність і наглість, — сказала Саня (Н.-Лев., V, 1966, 208).
Словник української мови в 11 томах
наглість —
Наглість, -ости ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Словник української мови Грінченка