наглість

На́глість. Нагальність, невідкладність. Навівши ще кілька таких горендальних практик при виборах в Галичині і назвавши причиною всіх тих злочинів графа Потоцкого, звернув ся бесідник з апельом до парляменту, щоби признав наглість справи, бо в противнім разі народ візьме собі сам своє право — силою (Б., 1907, 73, 2)

// пол. nagłość — 1) несподіваність, раптовість, 2) нагальність, терміновість, невідкладність, 3) спішність, квапливість.

Значення в інших словниках

1. наглість — на́глість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наглість — -лості, ж. Абстр. ім. до наглий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наглість — НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий 5. – Мене вразила ваша нахабність і наглість, – сказала Саня (І. Нечуй-Левицький); – Подуати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається! (О. Гончар); Він трохи припухає від такої геть не романтичної наглості (І. Карпа).  Словник української мови у 20 томах
4. наглість — На́глість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. наглість — НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий. — Мене вразила ваша нахабність і наглість, — сказала Саня (Н.-Лев., V, 1966, 208).  Словник української мови в 11 томах
6. наглість — Наглість, -ости ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.  Словник української мови Грінченка