наглість
На́глість. Нагальність, невідкладність. Навівши ще кілька таких горендальних практик при виборах в Галичині і назвавши причиною всіх тих злочинів графа Потоцкого, звернув ся бесідник з апельом до парляменту, щоби признав наглість справи, бо в противнім разі народ візьме собі сам своє право — силою (Б., 1907, 73, 2)
// пол. nagłość — 1) несподіваність, раптовість, 2) нагальність, терміновість, невідкладність, 3) спішність, квапливість.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наглість — на́глість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наглість — -лості, ж. Абстр. ім. до наглий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наглість — НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий 5. – Мене вразила ваша нахабність і наглість, – сказала Саня (І. Нечуй-Левицький); – Подуати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається! (О. Гончар); Він трохи припухає від такої геть не романтичної наглості (І. Карпа). Словник української мови у 20 томах
- наглість — На́глість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наглість — НА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до на́глий. — Мене вразила ваша нахабність і наглість, — сказала Саня (Н.-Лев., V, 1966, 208). Словник української мови в 11 томах
- наглість — Наглість, -ости ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех. Словник української мови Грінченка